Екологічне дослідження «Земноводні: життя на межі двох стихій» - до Тижня природничих дисциплін (Інформаційний екологічний центр)

27 квітня, відгукуючись на запит ліцею № 14, в рамках Тижня природничих дисциплін Інформаційний екологічний центр при ФОЮ ЧОУНБ ім. М .Івасюка  провів екологічне дослідження «Земноводні: життя на межі двох стихій».  До центру завітали провідні наукові співробітники науково – дослідного експозиційного відділу природи краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею Смірнов Назар Анатолійович та Никирса Тетяна Дмитрівна.
Фахівці розповіли, що земноводні в багатьох екосистемах належать до найбільш масових груп хребетних. Тому вони є важливою ланкою харчових ланцюгів і як хижаки, суттєво впливають на чисельність багатьох безхребетних. А самі стають їжею для багатьох інших тварин – риб, плазунів, птахів, звірів.

Інтерактивна екскурсія «Магнолія – квітка ери динозаврів» - до Тижня природничих дисциплін (Інформаційний екологічний центр)

25 квітня Інформаційний екологічний центр при ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка завітав на інтерактивну екскурсію до ботанічного саду ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
Фахівчиня І категорії ботанічного саду ЧНУ Ксенія Коржан розповіла користувачам філії обслуговування юнацтва (родинам ВПО) про види магнолій, які ростуть на території ботанічного саду. Науковиця зазначила, що магнолії — це рідкісні екзотичні рослини, які походять з Південної Америки та Східної Азії. Магнолії -  найдавніші квітучі рослини. З’явилися  на землі в крейдяному періоді, близько 140 мільйонів років тому і стоять біля витоків походження квітучих рослин. Ці рослини отримали свою назву на честь ботаніка П’єра Магноля. Зростання популярності на батьківщині спричинила за собою хода магнолії по всьому світу. У природі існує близько 230 видів магнолій, а в ботанічному саду ЧНУ росте близько 20 видів. Найстаршій магнолії саду близько 200 років.  Під час екскурсії відвідувачі мали змогу помилуватися 10 видами, які квітнуть навесні (Магнолія кобус, Магнолія великоквіткова, Магнолія загострена, Магнолія оголена і деякі інші види та їх гібриди).

Народознавча виставка «Традиції і краса буковинського Великодня»

Вже цього тижня вся країна відзначатиме світле свято Воскресіння Христового. Великдень – один з найочікуваніших днів у році. І хоча вже другий рік поспіль Україна відзначатиме його в стані повномасштабної війни, однак у цей день ми ще більше об'єднуємось і продовжуємо вірити в краще.

Напевне, кожен знайомий із традиціями на Великдень, адже рік у рік вони незмінні.

Підготовка до свята починається за сім днів до Великодня. У цей період наші предки пекли паски, фарбували крашанки та виготовляли писанки. Також у цей тиждень вони дотримувалися найсуворішого посту.

Найважливіші дні до свята - це Чистий Четвер – 13 квітня і Страсна п’ятниця – 14 квітня.

Із вечора суботи заведено проводити Великодню службу. Після опівночі в храмах і церквах проходить урочисте богослужіння – Великодня заутреня. Освятити паски та крашанки потрібно до сходу сонця.

 

Вернісаж «Вишиване відродження Лариси Канюк» (в рамках в загальнобібліотечного проекту «Бібліотека open air »)

9 квітня Чернівецький обласний художній музей запросив арт-студію «СТІБok – ми зшиваємо крану» при ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка на відкриття виставки буковинської майстрині народної творчості, лауреатки обласної премії ім. Г. Гараса Лариси Романівни Канюк «Вишиване відродження» (кураторка виставки – Лариса Курущак).
Юні студійці та їх батьки (гості нашого міста з усіх куточків України) познайомилися з мистецтвом буковинської вишивки, дізналися про символіку орнаментів, долучилися до творчого спілкування з майстрами декоративно-ужиткового мистецтва. Учасників заходу захопило розмаїття вишитих рушників, серветок, стилізованого одягу. В канву зустрічі органічно вплелися народні та авторські пісні у виконанні буковинських співачок. Лариса Канюк запропонувала арт-студії продовжити спілкування у вигляді серії майстер-класів для дітей та дорослих.

Година спілкування «Школа підвищеної небезпеки або Як захистити себе від жорстокості ровесників» (В рамках заняття Школи соціальної адаптації підлітка)

Насильство та      жорстоке   поводження – головні причини болю та страждань і навіть  смерті серед підлітків. Тому важливо говорити з дітьми про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.
З  цією метою ШСАП «Пізнай себе» при ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка завітала до п’ятикласників Чернівецького ліцею №12 «Ювілейний». Учні тільки вступають в підлітковий вік і питання жорстокого поводження з ровесниками стає  досить актуальним.  Спікери заходу - керівниця кіноклубу  «Docudays UA» при ЧОУНБ ім. М. Івасюка Галина Добровольська, старший інспектор відділу зв’язків з громадськістю УПП в Чернівецькій області капітан поліції Анна Харена, тренер-психолог БФ «Нова сім’я» Андрій Македон пояснили ліцеїстам як навмисні жорстокі дії одної людини по відношенню до іншої можуть нанести шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю. Це – насильство, яке  може бути фізичним, психологічним і сексуальним.
Галина Добробольська запропонувала увазі підлітків відеоролик, якій спонукає дітей замислитись  над правилами безпечної поведінки в соцмережах та вказала телефони гарячих ліній для дітей, куди можна звернутися в разі небезпеки.

Ювілейна виставка «Його душа – собор надій високих» (до 105-річчя від дня народження Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995), українського прозаїка публіциста)

Олесь (Олександр) Терентійович Гончар (3 квітня 1918, Ломівка, Катеринославська губернія, УНР, нині Дніпропетровська область, Україна – 14 липня 1995, Київ, Україна) – український письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч, перший лауреат республіканської премії ім. Т. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959-1971), академік НАН України (1978), Герой України (2005, посмертно).
Українська мова, культура, духовність, любов до рідної землі є стрижнем творчості Гончара. Підсумком роботи післявоєнних років років стає трилогія «Прапороносці»(1946-48р.). Після завершення роботи над трилогією героїка війни і далі хвилювала митця. В кінці 1940-х і на початку 1950-х років він пише низку новел («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» й ін.), багато в чому суголосних з «Прапороносцями». У написаній тоді ж документальній у основі своїй повісті «Земля гуде» зображено діяльність молодіжної підпільної організації «Нескорена полтавчанка».