«Олена Теліга. Коротке життя довжиною у вічність» (До 115-річчя від дня народження Олени Теліги, української поетеси, публіцистки, літературного критика)

До 115-річчя від дня народження Олени Теліги у відділі абонемента ФОЮ розгорнуто ювілейну виставку. Виставка пропонує широкому колу користувачів поетичні твори О.Теліги, листи, спогади, біографічні та літературно-критичні матеріали.

Олена Іванівна Теліга (Шовгенова; 8 (21) липня 1906, Ільїнське, Московська губернія, Російська імперія — 21 лютого 1942 (?), Київ, Україна) — українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

В 1922 року  Олена разом з родиною оселяється у Чехословаччині. Тут  знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, і у 1926 році одружується з ним — з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця. У грудні 1939 сім’я Теліг переїхала до Кракова, де Олена зустріла свого знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила в Організацію українських націоналістів (ОУН).

Після початку радянсько-німецької війни в липні 1941 в складі похідних груп ОУН разом із Уласом Самчуком нелегально перейшла кордон і переїхала до Львова, у вересні прибула до Рівного, де написала публіцистичні статті «Розсипаються мури» та «Братерство в народі», які були опубліковані в редагованій У. Самчуком газеті «Волинь». А 22 жовтня 1941 року вона прибула до окупованого німецькою армією Києва. У 1941 році в Києві Олена Теліга організовує Спілку українських письменників, співпрацює з редакцією«Українського слова».  Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово. 9 лютого українську письменницю-патріотку було арештовано,а  22 лютого 1942 р. розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

Поетична спадщина Олени Теліги кількісно невелика, відомо всього 38 віршів. Але за змістом вона має неперевершену вартість. В її ліриці  звучить передчуття бою, в який жінки зберуть своїх чоловіків. Їхня місія — дарувати чоловікам свою ніжність, віру в їхню міць і цим підтримувати бойовий дух. Братися за спис — не жіноча справа. Але коли треба буде для здобуття перемоги, жінка стане поряд з чоловіком і піде з ним до кінця. Особливістю лірики Олени Теліги є також її здатність передбачення. У вірші «Поворот» вона передбачила навіть у деталях поворот на рідну землю, а у вірші «Лист» передбачила свій трагічний кінець. Перші видання поетичних творів Олени Теліги окремими збірками вийшли друком на еміграції: «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «О. Теліга. Збірник» (1977), «Полум'яні межі» (1977). У незалежній Україні були видані: Теліга О. О краю мій…: Твори, документи, біографічний нарис ( 1999), Теліга О. Листи. Спогади (2003), Теліга О. Вибрані твори (2006).