Ювілейна виставка «Іван Драч – митець, який пробудив інтерес до всього українського» ( До 85-річчя від дня народження І.Ф. Драча, українського поета, перекладача)

До 85-річчя від дня народження Івана Драча відділ абонемента ФОЮ  підготував книжкову виставку «Іван Драч – митець, який пробудив інтерес до всього українського». Виставка пропонує користувачам збірки поезій видатного митця, літературно-критичні матеріали за його творчістю і розрахована на учнів, студентів, вчителів та всіх, хто любить українську поезію.

Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі,перший голова Народного Руху України (1989), народний депутат України 3-го скликання, Герой України (2006).

Творчий шлях розпочав у період «хрущовської відлиги». «Поезія Івана Драча у 60-ті роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше – взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це дуже добре робив. Він був поетичним лідером шістдесятників» (Іван Малкович).

 Протягом 1962−1988 p. виходили його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988). Збірка І. Драча «Корінь і крона» була відзначена Державною премією України імені Т. Шевченка у 1976 р.

Окремої уваги заслуговує поема Д. «Чорнобильська мадонна» (1988), що залишається чи не найзначнішим твором усіх літератур на цю апокаліптичну тему. Своєрідність поеми Д. порівняно з іншими творами на цю тему в тому, з що автор поставив перед собою завдання не так відобразити подієвий бік чорнобильської трагедії,  як дати концентроване вираження свого суб’єктивного переживання її, потрясіння свідомості, яке вона викликала, з виходом на вічні моральні та філософські питання.

Твори Д. видано в багатьох країнах світу в перекладено  десятками мов, і його ім’я стало одним із символів повноцінності сучасної української культури.