У 1955 р. Микола
вступив до Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого
на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака вирізнив
Олександр Довженко і «коронував» на долю артиста, кінорежисера й поета. Довженківське розуміння творчості як
торжества свободи та краси резонують у кожному слові поета.
З 1960 р., після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (він створив 10 художніх фільмів, серед яких — «Берег надії», «Климко» та ін.).
Справжній розголос принесла перша збірка віршів «З книги
першої, ще не виданої», яка з'явилася у 1961 р. Наступного року ця книжка
вийшла в світ під назвою «Атомні прелюди» , і багато читачів гаряче вітали її
появу. Система ж зустріла новаторство негативно, звинувачуючи молодого поета в
абстракціонізмі та сюрреалізмі. Слідом за цією збіркою пішли «Сто поезій»(1966), «Поезії» (1971),
«На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим»
(1984), «Цю жінку я люблю» (1990), «З обійнятих тобою днів» (1993), «Любове,
ні! не прощавай!» (1996), «Сеньорито акації» (1994). Творчість Миколи
Вінграновського характеризується інтимно-сповідальним стилем, вишуканим
естетизмом та тонким відчуттям прекрасного. Його поезія відрізняється
кадровістю, великою кількістю новотворів, яскравою образністю.
Майже одночасно
з поезією Микола Вінграновський писав і прозу.
Сюжети прозових творі («Кінь на вечірній зорі»(1986), повість
«Первінка»(1971), «Сіроманець»(1977), «Літо на Десні»(1983)) сповнені описом почуттів, якими автор щедро
наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ.
Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної
свободи.
До 85-річчя відомого Миколи Вінграновського відділ
абонемента підготував ювілейну виставку «Він гранив слово». Виставка пропонує
поетичні і прозові твори письменника (серед них і дитячі), літературно-критичні
матеріали за його творчістю, світлини. Експозиція розрахована на учнів,
студентів, вчителів та всіх, хто любить сучасну українську поезію та модерну
прозу.
Немає коментарів:
Дописати коментар