Один з найзнаменніших і найвеличніших свят зимового календаря, яким власне започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі йменують просто Різдвом. Розпочинається воно в опівніч після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину це була Коляда – свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа. Відтак повсюди в храмах відправляють нічну Божу службу, яка завершується удосвіта.
Перед Різдвом зазвичай готують Багату вечерю. А напередодні Нового року, цебто 13 січня – Щедру.
Щедрий вечір прийшов до нас іще з дохристиянських часів. Традиційно в цей вечір наші предки відзначали Новий рік за старим (юліанським) календарем. У християнському календарі 13 січня – день пам’яті преподобної Меланії Римлянки, а 14-те – свято обрізання Господнього, а також день пам’яті святителя Василя Великого – одного з найбільших учителів Християнства.
Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір чи друга Вілія, що припадає на 18 січня. 19 січня відмічають останнє велике свято зимового циклу – Водохреща. Цього дня Іван Хреститель охрестив у ріці Йордан Ісуса Христа.
Відділ абонемента ФОЮ пропонує користувачам народознавчу виставку «Святами дзвенить українська хата». Виставка пропонує дослідження вчених-етнографів про календарні свята та традиції зимового циклу і буде доступна протягом 10 днів. Розрахована на учнів, студентів, вчителів та всіх, хто цікавиться українською етнографією.
Немає коментарів:
Дописати коментар