Трійця традиційно припадає на
п’ятдесятий день після Великодня. Свято є одним із найважливіших для християн.
День Святої Трійці має й інші назви – Зелені свята або П’ятидесятниця.
Деякі тисячолітні традиції і
обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені
або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні
атрибути Зелених свят.
Християнська традиція святкування Трійці переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. У народі це свято відзначають три дні. Зеленими їх називають тому, що нібито в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято.
Напередодні Зеленої неділі, у
суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі
прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на
воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними
травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Як всі інші свята наших пращурів,
Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім
культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ
дерева і квітів.
Читальний зал ФОЮ підготував книжкову виставку-ознайомлення
«Зелені свята: мозаїка народних звичаїв». Виставка пропонує дослідження
вчених-етнографів про календарні свята і традиції українців, які
започаткувалися у глибині тисячоліть. Ці матеріали є найдорожчими скарбами
духовного надбання предків, які мають сприяти відродженню української нації.
Немає коментарів:
Дописати коментар