Виставка – ознайомлення «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв»

Трійця традиційно припадає на п’ятдесятий день після Великодня. Свято є одним із найважливіших для християн. День Святої Трійці має й інші назви – Зелені свята або П’ятидесятниця.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Християнська традиція святкування Трійці переплелася з дохристиянськими віруваннями українців. У народі це свято відзначають три дні. Зеленими їх називають тому, що нібито в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів.

Читальний зал ФОЮ  підготував книжкову виставку-ознайомлення «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв». Виставка пропонує дослідження вчених-етнографів про календарні свята і традиції українців, які започаткувалися у глибині тисячоліть. Ці матеріали є найдорожчими скарбами духовного надбання предків, які мають сприяти відродженню української нації.