ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС "ВИРВАНІ З КОРЕНЕМ" (ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ)

18 травня – трагічна дата в історії України та Криму: 81-а   річниця депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом. З нагоди вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у ВОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка відбувся історичний екскурс «Вирвані з коренем».

Захід розпочався емоційним читанням епізоду з роману-апокрифу Ірен Роздобудько «Фаріде», який був записаний письменницею зі слів її бабусі. 

До спілкуванна із старшокласниками Чернівецько ліцею №3 та активними читачами бібліотеки долучилася очільниця Чернівецького осередку Фонду "Суспільні ресурси та ініціативи" кандитатка історичних наук, доцентка кафедри політології та державного управління ЧНУ ім. Ю. Федьковича Наталія Нечаєва-Юрійчук.

Науковиця вказала на неспростовні факти та продемонструвала  документи, які свідчать про насильницьку депортацію понад 190 тисяч кримських татар, які втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. Вона наголосила, що  це – геноцид кримськотатарського народу, під час якого здійснювалися умисні вбивства, заподіювалися серйозні тілесні ушкодження, навмисно створювалися життєві умови, направлені на фізичне знищення кримських татар. Крім України у Канаді, Латвії, Литві також визнали ці дії геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.

Пані Наталя спростувала міф про кримських татар як зрадників, який комуністичний режим СРСР і згодом Росія десятиріччями цілеспрямовано поширювали. Цю ж риторику країна-окупантка використовує і нині для насаджування ворожнечі, утисків та розбрату в окупованому Криму. Тому важливо знати історію, критично ставитися до інформації та завжди намагатися знайти істину.

Представниця кримськотатарської громади на Буковині, голова громадської організації «Ана Юрт», волонтерка Ніяра Мамутова поділилася спогадами власної родини про депортацію.

Нікого не залишила байдужим щемлива розповідь пані Ніяри про дідуся, який дивом вижив в окупаваному німцями Криму, а прадідусь цілий рік шукав родину після повернення з фронту. Депортована  і роз'єднана сім'я в цей час поневірялася Уралом та Узбекестаном. 

Родинні фотографії, Коран та грудка кримської землі – часто-густо це все, що залишилось у кримських татар, як спогад про батьківщину. 

Поки міжнародною спільнотою адекватно не оцінено злочини проти людяності та геноцид кримських татар – завжди є загроза повторення страшної практики знищення національних спільнот, що й здійснює сьогодні країна-окупантка.

Фото Ольги Звоздецької