НАРОДОЗНАВЧА ГОДИНА «ПИСАНКОВИЙ ДИВОСВІТ» (ДО СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ)

Розписування яєць до Великодня – традиція, яка пройшла через віки і зуміла зберегти свою самобутність. Методики розписування писанок, їх символіка і кольорова гама різняться не тільки від країни до країни, а й від міста, в кожній місцевості вони особливі.

Про особливості  писанкарства в різних регіонах України та збереження традиції в українській діаспорі  старшокласникам Чернівецької гімназії № 18 (вчителька - Олена Іванівна Білоконь) розповіли завідувачка філії «Музей народного побуту» КУ «Маріупольський краєзнавчий музей» Наталя Арусланова та завідувачка відділу маркетингу, розвитку та комунікації Чернівецького обласного художнього музею Лариса  Курущак.

Наталя Арусланова познайомила гімназистів з двома етнолінгвістічними групами надазовських греків - румеями і урумами, розповіла про їх походження та звичаї. Надзвичайно цікавою була розповідь про те, як ці традиції переплелися із звичаями і традиціями українців, які населяли цей регіон, та вилились  в створення символу культурної ідентичності надазовських греків і всього Маріуполя – маріупольську писанку - «іканичу». У 2022 році унікальні писанки з колекції «Іканича» були знищені разом із музейним фондом. Завдяки збереженим цифровим копіям вдалося відтворити зразки та зберегти регіональну ідентичність. А над  відновленням колекції працювала заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук. За допомогою відеопрентації та листівок учні мали змогу познайомитись з цією колекцією. Відтворення  колекції є актом культурного спротиву, доказом того, що маріупольська спадщина жива.

Лариса Курущак запропонувала увазі присутніх зразки великодніх листівок, які зібрала, зберегла, а згодом передала до ЧОХМ  Калина Гузар-Угрин, француженка з українським корінням, родичка  Любомира Гузара, патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви. Ці листівки були створені українцями за кордоном. Таким чином вони намагалися зберегти свою культурну ідентичність та передати її нащадкам. На листівках не тільки зображення писанок, я а й обрядів, які з ними пов’язані. Також в художньому музеї зібрана унікальна колекція писанок, серед яких є відтворені маріупольські писанки.

Науковиці наголосили, що народні звичаї, обряди та сімейні ритуали є джерелом сили, оптимізму та національної ідентичності.

Фото Аліни Оніщенко