НАРОДОЗНАВЧА ГОДИНА «ПИСАНКОВИЙ ДИВОСВІТ» (ДО СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ)

Розписування яєць до Великодня – традиція, яка пройшла через віки і зуміла зберегти свою самобутність. Методики розписування писанок, їх символіка і кольорова гама різняться не тільки від країни до країни, а й від міста, в кожній місцевості вони особливі.

Про особливості  писанкарства в різних регіонах України та збереження традиції в українській діаспорі  старшокласникам Чернівецької гімназії № 18 розповіли завідувачка філії «Музей народного побуту» КУ «Маріупольський краєзнавчий музей» Наталя Арусланова та завідувачка відділу маркетингу, розвитку та комунікації Чернівецького обласного художнього музею Лариса  Курущак.

Наталя Арусланова познайомила гімназистів з двома етнолінгвістічними групами надазовських греків - румеями і урумами, розповіла про їх походження та звичаї. Надзвичайно цікавою була розповідь про те, як ці традиції переплелися із звичаями і традиціями українців, які населяли цей регіон, та вилились  в створення символу культурної ідентичності надазовських греків і всього Маріуполя – маріупольську писанку - «іканичу». У 2022 році унікальні писанки з колекції «Іканича» були знищені разом із музейним фондом. Завдяки збереженим цифровим копіям вдалося відтворити зразки та зберегти регіональну ідентичність. А над  відновленням колекції працювала заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук. За допомогою відеопрентації та листівок учні мали змогу познайомитись з цією колекцією. Відтворення  колекції є актом культурного спротиву, доказом того, що маріупольська спадщина жива.

Лариса Курущак запропонувала увазі присутніх зразки великодніх листівок, які зібрала, зберегла, а згодом передала до ЧОХМ  Калина Гузар-Угрин, француженка з українським корінням, родичка  Любомира Гузара, патріарха-предстоятеля Української греко-католицької церкви. Ці листівки були створені українцями за кордоном. Таким чином вони намагалися зберегти свою культурну ідентичність та передати її нащадкам. На листівках не тільки зображення писанок, я а й обрядів, які з ними пов’язані. Також в художньому музеї зібрана унікальна колекція писанок, серед яких є відтворені маріупольські писанки.

Науковиці наголосили, що народні звичаї, обряди та сімейні ритуали є джерелом сили, оптимізму та національної ідентичності.

Фото Аліни Оніщенко