Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини. Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
ЛІТЕРАТУРА
Війна і міф. Невідома Друга світова/ за заг. ред. О. Зінченка, В. Вятровича, М. Майорова. - 2 вид. - Харків: КСД, 2019. - 272 с.
Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
Друга світова. Непридумані історії : (не) наша, жива, інша [Текст] / уклад., передм. В. Кіпіані. - Харків : Віват, 2018. - 304 с. : іл., фот. - (Бібліотека "Історичної правди").
Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після. Зокрема, ви дізнаєтесь про:українців, які воювали в різних арміях;життя депортованих; долі вивезених на примусові роботи; чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими. Одна війна - різні долі.
Ми хотіли жити... Свідчення і документи. Кн. 1./ Редактор-упорядниу Борис Забарко. - К.: БО "БФ "Меморіал Голокосту "Бабин Яр". - 2021. -432 с.
У книзі зібрані спогади колишніх в'язнів нацистських концтаборів і гетто, людей, які пережили небачену в історії Катастрофу. Це — документальні свідчення про долю українського єврейства в роки Другої світової війни, про відносини між євреями і неєвреями — байдужими спостерігачами, колаборантами і благородними та сміливими людьми, завдяки яким вижили герої книги. Ці спогади — не тільки частинки пам'яті народу, вони мають наукове і виховне значення як пам'ять історії.
Плохій Сергій
Ялта. Ціна миру [Текст] / С. Плохій ; пер. з англ. Н. Коваль ; худож. А. Попова. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 416 с. : іл., фот.
Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.
Ріс, Лоренс
Гітлер і Сталін. Тирани і друга світова війна/ пер. з англ. Катерина Диса. - 5-е вид. - К.: Лабораторія, 2023. - 480с.
Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміші тирани XX століття. Хоч вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, аніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь йшли до кінця. Чому?
Лоренс Ріс 30 років розпитував саме цих людей про їхні згадки щодо подій Другої світової — і вмістив в цій книзі сповіді тих, хто наживо був свідком правління двох тиранічних історичних постатей. На основі розповідей солдат Червоної армії та вермахту, цивільного населення та навіть тих, хто перебував у найближчому оточенні до Гітлера і Сталіна, Лоренс Ріс зміг передати залаштунки кривавого протистояння, таємних політичних процесів та нещадних доленосних рішень.
Лібер, Юрій
Тотальні війни:творення модерної України в 1914-1954 роках [Текст] = Total wars: fnd the making of modern Ukraine, 1914-1954 / Ю. Лібер ; пер. з англ. А. Дейнеки. - Харків : Vivat, 2019. - 528 с. - (Історія та політика)
Завдання кожної нації — примиритися зі своєю пам'яттю, навчитися дивитись у майбутнє, враховуючи уроки минулого. Довга тінь війни, яка тяжіє над Україною, повсякчас повертає її до модернізації проектів і водночас до проживання травматичного досвіду.
Автор переконливо доводить, що дві світові війни, революції, голод, геноциди й чистки, які протягом першої половини ХХ століття спустошували Європу, руйнували і заразом творили українську націю й відіграли важливу роль у формуванні сучасної України. Ця книжка — важливе дослідження масштабів і парадоксальних наслідків масового насильства, яке допомагає зрозуміти складну всторію ХХ століття.
Чорна земля. Голокост як історія і застереження [Текст] / Т. Снайдер ; пер. з англ.: П. Білак, О. Камишникова, Т. Родіонова ; наук. ред. В. Склокін. - Київ : Медуза, 2017. - 394, [1] с. : рис., карти ; 24 см. - Парал. тит. арк. англ. мовою. - Бібліогр.: с. 346-382.
Дослідження американського історика Тімоті Снайдера пропонує новий погляд на великий злочин ХХ століття й водночас розкриває ризики, з якими ми стикаємося в ХХІ столітті. На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд, — і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, Тімоті Снайдер підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост — це не лише історія, а й застереження.
Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років [Текст] / О. Стяжкіна. - Київ : Дух і літера, 2019. - 384 с. - (Бібліотека спротиву. Бібліотека надії)
«Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» - це книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після вигнання нацистів.Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.
Спогади про Другу світову війну [Текст] : скороч. варіант шістьох томів "Другої світової війни" з епілогом автора про повоєнні роки, написаним для цієї кн. / В. Черчілль. - Київ : Вид-во Жупанського, 2018 - .
Т. І / пер. з англ. П. Таращук. - 2018. - 496 с. : карти. - (Історична думка).
Вінстон Черчілль подає напрочуд широку і детальну панораму останньої великої війни, яка охопила майже увесь світ. Зайве казати, що дуже багато акцентів у цій праці розставлені геть інакше, ніж до цього звикло радянське і навіть пострадянське суспільство. Тому це видання буде особливо корисним не лише для вивчення подій і механізмів Другої світової війни, а й для кращого розуміння різниці в їхній інтерпретації, яка широким історично-культурним ровом і досі пролягає між російсько-радянським табором і рештою цивілізованого світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар