ЮВІЛЕЙНА ВИСТАВКА «ІВАН БАГРЯНИЙ – ЛЮДИНА З ДУШЕЮ ПОЕТА І МИТЦЯ» (ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА БАГРЯНОГО (ІВАНА ПАЛОВИЧА ЛОЗОВ’ЯГИ) (1906-1963), ПОЕТА. ПРОЗАЇУКА УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ)

2 жовтня виповнюється 120 років від дня народження Івана Багряного (Івана Павловича Лозов’яги).  До цієї дати ВОЮ підготував ювілейну виставку «Іван Багряний – людина з душею поета і митця».

На виставці представлені визначні твори письменника: романи "Сад Гетсиманський" (1950), "Буйний вітер" (1957), "Людина біжить над прірвою" (1965), "Публіцистика: Доповіді, статті, памфлети, рефлексії, есе" (1997), матеріали до вивчення його біографії та творчості.

Іван Багряний   – український  публіцист, письменник, політичний діяч.  Перший його вірш "У місто", надруковано в київському  журналі "Глобус" за 1926. 1927 виходить перша збірка поезій "До меж заказаних", 1929 – поема "Aве Maрія", відразу заборонена цензурою. 16 квітня 1932р.  Багряного заарештовано і засуджено на 5 років таборів і відправлено на заслання на Далекий Схід. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 за гітлерівської окупації жив в Охтирці, працював редакції газети "Голос Охтирщини". 1943  письменник виїхав до Галичини, де взяв участь у створенні Української головної визвольної ради. Тут написав роман "Звіролови" (1944, перевид. 1946–47 під назвою "Тигролови"). Незабаром емігрував до Словаччини, потім Австрії та Німеччини. В еміграції займався громадсько--політичною та журналістською діяльністю та плідно працював як письменник.

У 1992 році  став лауреатом Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно).

Виставка буде корисною учням, студентам, вчителям та всім, хто цікавиться історією української літератури.