Микола
Гоголь – класик української та російської літератур, один із засновників
реалізму, основоположник «гоголівського» напрямку, геніальний
письменник-сатирик.
Микола Гоголь народився
1809 року в містечку Великі Сорочинці тодішньої Полтавської губернії. За
переказами, він був нащадком козацького роду. Під час навчання в гімназії вищих
наук у Ніжині Гоголь дебютував у театрі навчального закладу – як актор і
режисер-постановник кількох спектаклів. У цей період життя з’явилися перші
твори Гоголя, опубліковані в часописах. Марячи літературною кар’єрою, Микола
Гоголь вирушив до Петербурга. Після опублікованої під псевдонімом поеми, що
зазнала невдачі, автор вирішив написати про те, що знав найкраще, – звичаї й
побут українців. У 1831-1832 роках з’явився цикл повістей «Вечори на хуторі біля
Диканьки». Твір став справжнім літературним вибухом. Із 1834-го Микола Гоголь
працював на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому університеті, однак
розчарувавшись у професурі, через рік подав у відставку й із головою поринув у
літературу. Вийшли друком повість-епопея «Тарас Бульба», комедія «Ревізор».