вівторок, 15 грудня 2020 р.

Ювілейна виставка "Співець,ти будеш жити знов " до 180-річчя від дня народження Михайла Старицького, українського поета, драматурга

 

Михайло Петрович Старицький (2 (14) листопада 1839, Кліщинці — 14 (27) квітня 1904, Київ) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру. Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

До 180-річчя від дня народження великого митця у відділі абонемента ФОЮ  розгорнуто ювілейну книжкову виставку «Співець, ти будеш жити знов». Виставка пропонує користувачам поетичні, драматичні та прозові твори Михайла Старицького, біографічні та літературно-критичні дослідження, наукові посібники, довідники.

 Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр.

Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс («Різдвяна ніч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморці», «За двома зайцями», «По-модньому» та ін.), Старицький написав багато оригінальних драматичних творів. Найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890). Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.

Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали народними піснями («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «

В останні роки свого життя Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» (1894), романи «Перед бурею» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Розбійник Кармелюк» (1903) та інші російською мовою.

Виставка  розрахована на учнів, студентів, вчителів та всіх, хто любить українську літературу. Запрошуємо до читання!





Немає коментарів:

Дописати коментар