Молодіжний диспут «СНІД – сучасна проблема людства» (в рамках Школи соціальної адаптації підлітка «Пізнай себе»)

Щорічно, з 25 листопада до 10 грудня включно, в Україні проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Основними завданнями акції  є популяризація ідеї рівності та недопущення будь-якого виду насильства та охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Вечір студентської творчості «ЛІТ»

Бібліотека – простір для неформальної освіти і самореалізації молоді, комунікації, генерації та реалізації ідей і проєктів, розвитку творчого потенціалу і культурного відпочинку.
22 листопада до відділу обслуговування юнацтва ЧОУНБ ім. М. Івасюка на літературний вечір завітали студенти – майбутні лікарі, дизайнери, фізики, видавці. У них різні спеціальності, але об’єднує їх усіх любов до літератури. Молоді люди розмірковували, звідки беруться натхнення та теми для реалізації художніх творів, читали вірші улюблених поетів, ділилися своїми авторськими творами, деякі з яких лунали вперше і залишали незабутні враження в серцях присутніх. Адже літературник – це безпечний простір для авторів-початківців. Викликали захоплення дебютні виступи Олександра Адамовича, Марії Кушнір, Софії Кирилюк, студентів Влада та Еріки. До творчого діалогу з молоддю долучився активний користувач бібліотеки викладач БДМУ Ігор Сходницький, який  запропонував увазі слухачів власні вірші, на які його надихнули подорожі Європою.

 Запрошуємо на вечір студентської творчості 

Історичне занурення «Драма вершниці в зеленій амазонці» (До 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянської (1863 – 1942), письменниці, громадської діячки)

23 листопада в межах локального проєкту «Ольга Кобилянська: відома і незнайома», започаткованого Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Михайла Івасюка до 160-річчя від дня народження письменниці, у відділі обслуговування юнацтва відбулося історичне занурення «Драма вершниці в зеленій амазонці».
На зустріч із старшокласниками  Чернівецького ліцею №3 медичного профілю та Чернівецького багатопрофільного ліцею №4 завітали старша наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Юлія Микосянчик та завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариса Курущак. За допомогою відеопроєкту  «Кобилянська від А до Я», створеного за книгою Світлани Кирилюк, ліцеїсти поринули в епоху, в якій жила письменниця та писала свої безсмертні твори.

Презентація ювілейної виставки «Царівна української літератури» (До 160-річчя від дня народження О.Кобилянської (1863 – 1942), письменниці, громадської діячки)

22 листопада в межах локального проєкту «Ольга Кобилянська: відома і незнайома», започаткованого Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Михайла Івасюка до 160-річчя від дня народження письменниці у відділі обслуговування юнацтва відбулася презентація ювілейної виставки «Царівна української літератури». Завідувачка відділу Ірина Хліповська запропонувала старшокласникам гімназії №20  огляд унікального десятитомного зібрання творів Ольги Кобилянської видавництва «Букрек», познайомила з творами письменниці, які раніше не публікувалися, порекомендувала літературно-дослідницькі матеріали, які допоможуть у вивченні творчості видатної буковинки.

Віртуальна виставка "Революція гідності: на шляху до історії" - до Дня Гідності та Свободи

"Революція гідності: на шляху до історії" - до Дня Гідності та Свободи

 

 

 

Антифейкова гра «НотаЄнота» (Школа соціальної адаптації підлітка «Пізнай себе»)

 

Кожен з нас постійно знаходиться під впливом медіа, потоків інформації, які ми щоденно отримуємо. Багато інформації треба вміти аналізувати та перевіряти. Але часто-густо ця інформація  не усвідомлюється і не опрацьовується, як треба. Тому медіаграмотність повинна стати необхідним і обов'язковим елементом повсякденного життя кожного свідомого громадянина, особливо зараз в умовах війни.

Місія сучасної бібліотеки – допомагати користувачам вчитися компетентно споживати будь-які повідомлення в мас-медіа. Допомогти юнацтву розпізнавати фейкові новини покликана інтелектуальна гра «НотаЄнота», яка відбулася 7 листопада в ШСАП «Пізнай себе» при ВОЮ ЧОУНБ ім. М.Івасюка. Тренерка проекту «НотаЄнота» старша наукова співробітниця науково – дослідного експозиційного відділу природи краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею Тетяна Никирса запропонувала учасникам гри, старшокласникам Чернівецького ліцею №3 медичного профілю, спробувати за допомогою чотирьох раундів гри навчитися розпізнавати ворожі впливи та російські фейки. Учні розділитися на чотири команди, які намагалися нейтралізувати ворожі вкиди та розпізнавати маніпуляції, досліджуючи методи пропагандистів. Головним завданням гри стало «рятування рядового Єнота», якого захопили росіяни. З цим завданням найуспішніше справилась команда «Самовар».

Ювілейна виставка «Проблеми людини та її свободи» (До 100-річчя від дня народження Альбера Камю (1913 – 1960), французького романіста, філософа, публіциста)

Альбер Камю ( 7 листопада 1913, Мондова (зараз Дреан) — 4 січня 1960, Вільблевен) — французький романіст, філософ, публіцист, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року.

А. Камю став відомим як автор «Стороннього» та «Міфу про Сізіфа», що побачили світ у 1942–1943 рр. Ці твори були сприйняті як екзистенціалістські, в їх основі є твердження абсурдності буття, уявлення про світ як про царство хаосу і випадковості. У 1944 Камю пише роман «Чума», який став основною книжкою про фашизм. У цьому романі фашизм виступає як символ метафізичного зла. В ньому присутній прихований абстрактно-символічний пласт, який дозволяє тлумачити "Чуму" як роман-притчу про людське існування загалом. У "Чумі" Камю розвиває екзистенціалістські мотиви своїх попередніх творів: абсурдність буття, свободу людини, її вибір перед лицем смерті — і доходить висновку, що "є більше підстав захоплюватися людьми, аніж зневажати їх".