Ювілейна виставка «Через Батьківщину до людства, а не для Батьківщини проти людства…» - (До 175-річччя від дня народження Г. Сенкевича, польського письменника, лауреата Нобелівської премії)

 

До 175-річчя від  дня народження Г. Сенкевича відділ абонемента ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка підготував ювілейну виставку «Через Батьківщину до людства, а не для Батьківщини проти людства…». Виставка пропонує широкому колу користувачів розмаїття видань творів великого польського письменника на будь який смак та критичні матеріали за його творчістю.

Генрик Сенкевич (повне ім'я Генрик Адам Александр Піус Сенкевич, 5 травня 1846, Воля-Окшейська, Підляшшя, Російська імперія — 15 листопада 1916, Веве, Швейцарія) — польський прозаїк білорусько-татарського походження.

У ранніх повістях і розповідях зобразив згасання патріархального побуту («Стара слуга», 1875; «Ганя», 1876), долі селянства («Ескізи вугіллям», 1877, «Янко-музикант», 1879, і ін.).

У психологічному романі «Без догми» (1889—1890) зображений тип декадента-аристократа. У романі «Сім'я Поланецьких» (1893—1894) з ідеалізацією шляхтича контрастує сатиричне зображення світського суспільства. У романі-епопеї «Quo vadis» (1894—1896) зображується життя ранніх християн в часи Нерона. Боротьбі поляків з Тевтонським орденом в кінці XIV — початку XV століть присвячений історичний роман «Хрестоносці» (1897—1900). Роман «Вир» (1909—1910) відображає революцію 1905-07.

Творчість письменника відіграла велику роль в історії польської культури і отримала всесвітнє визнання (Нобелівська премія з літератури, 1905, «за видатні заслуги в області епосу»). Більшість романів Сенкевича екранізована. Найвідоміші екранізації: «Quo vadis» (1951, США), «Вогнем і мечем» (1999, Польща), «Quo vadis» (2001, Польща).