Виставка знайомить широке коло читачів з родинною
обрядовістю, традиціями та звичаями українського народу загалом та мешканців
Буковини, пов’язаними зі святом Трійці.
Що таке Трійця?
Трійця — в християнських уявленнях Бог, сутність якого
єдина, але Його буття є особистісне ставлення трьох іпостасей: Отця —
безначальної першооснови, Сина — абсолютного Сенсу, що втілився в Ісусі Христі,
і Духа Святого — животворящого Початку.
Є у Трійці і інша
назва — П'ятидесятниця. Ця назва вказує на дату святкування — на п'ятдесятий
день після Великодня, до якої, як відомо, прив'язані багато християнських
торжеств. Також в Україні широко вживають назви "Зелені Свята",
"Зелена Неділя", "Зіслання Святого Духа"
Свято на честь Святої Трійці встановили учні Ісуса Христа —
апостоли. Цим вони хотіли закріпити в пам'яті людей подію, що відбулася на
п'ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, в той
день Святий Дух зійшов на цих самих апостолів, які до того моменту вже
п'ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, яка згодом стала першим
християнським храмом.
Варто відзначити, що
після зішестя Святого Духа апостоли помітили деякі зміни: вони раптово
навчилися зцілювати і пророкувати. При цьому вони ще й заговорили різними
мовами: знання мов їм було дано, щоб нести Слово Боже по світу. Після цього
учні Христа і вирушили в різні частини світу, щоб розповісти всім мешканцям
планети про життя Господа і його болісної смерті за гріхи всього людства.
А офіційне
встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в
Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано
вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і единосущність всіх Божих осіб.
А ось наші предки слов'яни стали відзначати Трійцю набагато
пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII -
початку XIV століть. Причому храми на Зелені Свята заведено прикрашати зеленню:
на підлогу зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають весняними
квітами та молодими гілками дерев. Багато віруючих в цей день приносять з собою
до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома
(зазвичай освячені гілки ставили близько ікон). Вважається, що таким чином
можна захистити свій будинок і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза є
головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.
Ще одна традиція дня
— влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і
близьких. До речі, через те, що П'ятидесятниця — це не пісний день, то у
господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і
порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами. Однак традиційною стравою
на Трійцю був і залишається коровай.
Крім того, на Трійцю
завжди було заведено свататися. Так, вважалося, якщо посвататися на
П'ятидесятницю, а весілля зіграти на Покров — день, коли, на думку наших
предків, осінь зустрічається з зимою, то щасливе спільне життя забезпечене.
Також існує ще ряд
традицій, пов'язаних з підготовкою до Трійці. Наприклад, за пару днів до свята
віруючі зазвичай влаштовують генеральне прибирання в будинку. Річ у тому, що в
сам День Святої Трійці не можна прибиратися, а також шити та прати, іншими
словами, виконувати якусь роботу по дому. А в батьківську суботу — день, що
передує Трійці, — заведено відвідувати кладовища і поминати покійних.
Вітаємо всіх зі
святом Трійці! Хай допомагає Господь нам всім жити в мирі і любові!
Запрошуємо до бібліотеки за книгами!
Немає коментарів:
Дописати коментар