Ювілейна виставка «Завдання письменника – зайти зі свічкою туди, куди не ходить ніхто» (До 70-річчя від дня народження В. Шкляра, українського письменника, політичного діяча, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка)

До 70-річчя від дня народження  українського письменника, політичного діяча, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка Василя Шкляра відділ абонемента ФОЮ  запропонував користувачам ювілейну виставку «Завдання письменника – зайти зі свічкою  туди, куди не ходить ніхто». На виставці представлені найвідоміші  твори письменника для дорослих і дітей, книги з автографом автора, літературно-критичні статті за його творчістю. 

 Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області.  Деякі літературні оглядачі називають його «батьком українського бестселера». Твори письменника перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами тощо.

 Після закінчення університету, Шкляр почав працювати журналістом. У 1970-1980-х роках вийшли друком його перші дорослі збірки повістей та оповідань: «Перший сніг» (1977),[ «Де твій Остап, Соломіє?» (1979) та «Живиця» (1982). У 1978 році став членом Спілки письменників України. У цей період виходять численні дитячі оповідання та книги Шкляра, зокрема, дитячі збірки «Шовкова нитка» (1976), «Черешня в житі» (1983) та «Шовковий дощик» (1984). Перші романи письменника, що з'явилися у 1986 році («Праліс: Тінь сови») та 1989 році («Ностальгія»).

 У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у романі «Елементал» (2001).

 Популярність як письменника прийшла лише у 1999 році з виходом роману «Ключ». Це був перший твір автора після тривалої паузи — з початку 1990 років. Сам Шкляр пояснив таку тривалу паузу «зміною епох».

 У 1999 році Шкляр став членом новоствореної Асоціації українських письменників. У 2000–2004 роках Шкляр працює головним редактором видавництва «Дніпро». У 2009 році виходить найвідоміший роман письменника «Залишенець. Чорний ворон». За цей роман у 2011 році Комітет з Національної премії України ім. Т. Шевченка визнав Шкляра лауреатом премії, але письменник відмовився її отримати на знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника. У грудні 2019 році вийшов фільм «Чорний ворон» за романом Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». 

Також у цей час  видаються романи «Маруся» (2014), збірка «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).

Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка,Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник».

 Виставка пропонує вам всі твори автора , наявні у фонді бібліотеки і запрошує до читання..Розрахована на широке коло поціновувачів сучасної української літератури..