Андрій Самійлович Малишко (1 (14) листопада 1912, Обухів, Київська губернія — 17 лютого 1970, Київ, Українська РСР) — український поет, перекладач, літературний критик.
У 1941–1944 pp. поет служив військовим кореспондентом де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій. Героїко-трагічний пафос циклу з п'яти віршів «Україно моя!» написаного 1941 p., передавав щирий особистий біль за рідну землю, віру в її визволення. «Україно моя!» — одне з найяскравіших поетичних явищ років війни.
Найпродуктивніший етап у творчості поета починається із середини 50-х pp. У збірці «Що записано мною» (1956) містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» (1959) — «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960) — «Вчителька» тощо. У їх озвученні поетові допомагали такі музичні корифеї, як брати Георгій і Платон Майбороди, Лев Ревуцький, Пилип Козицький, Михайло Вериківський, Андрій Штогаренко, Сергій Козак, Олександр Білаш.
До ювілею Андрія Малишка відділ абонемента ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка пропонує книжкову виставку «Чарівник поетичного слова». На виставці представлені – твори талановитого поета, критичні матеріали за його творчістю, спогади сучасників, підручники. Виставка розрахована на учнів. Студентів, вчителів та всіх, хто любить українську поезію.
Немає коментарів:
Дописати коментар