Земний уклін і довічна вдячність всім , тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.
25 квітня 1986
року на Чорнобильській АЕС готувалися до зупинення четвертого блоку на
планово-попереджувальний ремонт.
Цим зупиненням
вирішили скористатися, щоб провести випробування однієї з систем безпеки
експлуатації реактора РБМК-1000. Але програма випробування мала серйозні
недоліки.
Внаслідок збігу
цілого ряду обставин, починаючи з 1 години 24 хвилин 26 квітня, відбулася серія
вибухів, які призвели до руйнування реактора на будівлі 4-го блока і викиду
великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави
з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини
реактора.
В результаті
склалася надзвичайна ситуація, яка вимагала термінових дій по нейтралізації
небезпеки. Із 192 т палива, що знаходилися в реакторі 4-го блока, близько 4%
було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний
йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. Це рівнозначно наслідкам вибуху
більш як 500 атомних бомб, подібних до тих, які скинуті в 1945 році
американськими збройними силами на японське місто Хіросиму.
Гарячий струмінь
радіактивного пилу піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше до
кількасот метрів. Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулась
на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії й Росії.
Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції
та Фінляндії, а згодом – Польщі, Німеччини, Франції. Радіація проникла в
атмосферу всієї північної півкулі.
Всього в Україні
забруднено територію площею понад 50 тис.кв.км. у 74 районах 12 областей
(Київська, Житомирська, Чернігівська,Рівненьська, Вінницька, Черкаська,
Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська,
Тернопільська).
На цій площі
розташовані 2294 населених пункти. У цілому в Україні потерпілих від
Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 мільйона чоловік, серед них –
близько мільйона дітей. Після Чорнобильської катасрофи Україну оголошено зоною
екологічного лиха.
Список книг, які
філія обслуговування юнацтва пропонує для ознайомлення:
- Іллєш А.В.,
Пральников А.Є. Репортаж із Чорнобиля.– М.: Мысль, 1988.– 176 с.
Книга розповідає
про аварію на 4-му енергоблоці ЧАЕС в кінці квітня 1986 р., про ліквідацію її
наслідків. Журналісти були в числі перших відряджених газетою “Известия”
протягом півроку працювали в зоні аварії.
- Ярошенская А.А.
Чернобыль с нами.– М.: Книга, 1991.– 160 с.
- Сталкери. Документальна розповідь / Грінпіс Україна.– К.: ДС Україна проект,
„А.Л.Д.”, 1996.– 56 с.
- Ковалевська Л.
Чорнобиль ДСП. Наслідки Чорнобиля.– К.: Абрис, 1995.– 328 с.
Незалежне
розслідування злочину під назвою “Чорнобиль”, документально і фактично
підтверджує аналіз проблем ядерного насильства. Вперше показана динаміка
розвитку чорнобильської ситуації з 1986 по 1994 роки з використанням
статистично достовірних данних радіобіологічних і медичних досліджень.
- Коваленко А.П.,
Рисованный Ю.В. Чернобыль – каким его увидел мир.– К.: Молодь, 1989.– 176 с.
Книга розповідає
як закордонні засоби масової інформації висвітлювали події в Чорнобилі.
- Губарев В.С.
Зарево над Припятью: Записки журналиста.– М.: Молодая гвардия, 1987.– 239с.–
(Эврика).
Книга розповідає
про аварію на Чорнобильській АЕС, про історію розвитку вітчизняної атомної
промисловості, про сьогодення та майбутнє мирного атому.
- Кругляк Л.Г.
Радиация и рак. Нетрадиционные методы профилактики и лечения.– Донецк:
Донеччина, 1998.– 320с.
У книзі поєднані
дві важливі теми, які висвітлюють проблеми допомоги людям, що знаходились під
впливом іонізуючої радіації, а також онкохворим.
- Ядерный след /
В.С. Губарев, И. Камиока, И.К. Лаговский и др.; Сост. Г.Малкин.– М.:
Энергоатомиздат, 1990.– 104 с.– (Пресс-клуб Советского комитета защиты мира;
Ядерное общество СССР).
У книзі радянські
і японські журналісти розповідають про розвиток ядерної енергетики, про аварії
на Південному Уралі і в Чорнобилі, та про ліквідації їх наслідків, про вплив
аварії на екологію. Вперше розповідається про уранову копальню та
збагачувальний завод у м.Шевченко. Радянські журналісти розповідають про атомну
промисловість Японії.
- Куркин Б.О. Бремя
“мирного” атома.– М.: Молодая гвардия, 1989.– 269 с. – (Свободня трибуна)
Про проблеми
сучасного стану і перспективи розвитку ядерної енергетики, про уроки
Чорнобильської катастрофи.
- Гуцало Є. Діти
Чорнобиля.– К.: Соняшник, 1995.– 104 с
Трагедія
Чорнобиля – основний зміст цієї книги. „Україна після атомної катастрофи 1986
р. стала скорботною чорнобильською матір’ю для українського народу, і весь світ
живої природи став її невинною жертвою”. Книга „Діти Чорнобиля” – це правдиві
розповіді про трагічне буття юних героїв – уже після Чорнобиля.
- Щербак Ю.М.
Чорнобиль: Документальна повість.– К.: Дніпро, 1989.– 223.– (Романи й
повісті.№1)
Автор часто бував
у Зоні АЕС, мав численні зустрічі з учасниками „опору атомній стихії”. Враження
від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті. Письменник
розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів,
персоналу АЕС. При цьому приділяє особливу увагу причинам, що привели до вибуху
четвертого реактора.
- Горлач Л.Н. Вибір
пам’яті: Вірші і поеми.– К.: Молодь, 1988.– 160 с.
Книга публікує
вірші громадянського звучання та інтимної лірики, а поети – про щоденний подвиг
людей, що працювали на Чорнобильській АЕС в „дні суворого іспиту”.
- Драч И.Ф. Храм
Солнца: Стихотворения.– К.: Рад.письменник, 1988.– 125с.
- Ночовний М.В. Дозиметрична зона: Поезії.– К.:
Укр.письменник, 1992.– 101 с.
Вірші збірки
намагаються загострити увагу на суперечностях природи, людської душі. „Кохання
неприкаяне, невлаштоване, у дечому й трагічне, але всетаки щасливе уже фактом
свого існування...”, постає перед читачем
- Яворівський В.О.
Марія з полином у кінці століття.– К.: Радянський письменник, 1988.– 262 с.
Про драматичні
події весни 1986 року в чорнобильській зоні, де тривалий час перебував і автор
– відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії,
- Йовенко С.А. Лицом к лицу: Стихотворения,
поэма.– К.: Рад. письменник, 1989.– 111 с.
- Олійник Б.І. Сім: Поема.– К.: Радянський
письменник, 1988.– 96 с.
Поема присвячена
пам’яті В.Кібенка, М.Ващука, В.Ігнатенка, М.Титенка, В.Тишури, В.Правику та
кінорежисеру Володимиру Шевченко.
- Фантом:
Сб.документ. и художественных произведений о трагических событиях на
Чернобыльской АЭС.– М.: Мол.гвардия, 1989.–239с.
Збірник знайомить
із спогадами, оповіданнями, документальними повістями, а також із п’єсою про
трагічні події на Чорнобильській АЕС в квітні 1986 року.
- Мужність і біль
Чорнобиля: Повість-хроніка: Поеми. Вірші.– К.: Молодь, 1988.– 144с.
Ця книга є
даниною пам’яті загиблих, виявом палкої вдячності всім, хто брав участь у
ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС. Містить
повість А. Трегубова „Приборкувачі вогню”, вірші Д. Павличко, Б. Олійника, І.
Драча та інших присвячені тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і
нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.
Інформацію підготували : Берідзе Л. Гераськіна С.
Немає коментарів:
Дописати коментар