Юрій Іванович Яновський (14 (27)
серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український письменник та поет.
Один із романтиків в українській літературі першої половини XX століття.
Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії
УНР.
Він залишив багатожанрову
спадщину. 70 новел, оповідань, чимало поезій, повість, романи, 7 п’єс,
кіносценарій, публіцистика. Ю.Яновського справедливо називають новатором в
українській літературі ХХ ст. Він – представник неоромантичної течії, намагався
відходити від усталених схем, банальності, трафаретів.
Перші збірки новел Ю.Яновського „Мамутові бивні”, „Кров землі” підтвердили про відхід від народницько-просвітницьких традицій ХІХ ст. – поч. ХХ.
Проблематика оповідань цих збірок
пов’язана зі спробою письменника осмислити, зрозуміти специфіку громадянської
війни в Україні, звернути увагу на повстанську стихію, отаманство, партизанську
вольницю. Його герой романтичний, він стоїть перед вибором, перемагає в якому
революційний обов’язок. Він – сильна, вольова натура, яскрава особистість, ним
у першу чергу керує революційна ідея. Особисте відступає на другий план. Цей
мотив провідний у тогочасній прозі.
Вплив зарубіжної романтичної
класики позначився на романах „Майстер корабля” і „Чотири шаблі”.
У рідному селі письменника
Нечаївка створено музей його імені. Іменем Ю. І. Яновського в Києві в 1955 році
була названа вулиця (Печерський район, Звіринець).
На будинку Роліту в Києві, де з
1939-го по 1954 рік жив і працював письменник у 1958 році встановлена
меморіальна дошка (граніт, бронза; барельєф, скульптор А. В. Німенко).
Його ім'ям названі вулиці в
Одесі, Кривому Розі, Кропивницькому, Львові.
До 120-річчя від дня народження
українського письменника абонемент ФОЮ підготував ювілейну книжкову виставку,
яка пропонує широкому колу користувачів твори Ю. Яновського та
літературно-критичні матеріали за його творчістю.
Немає коментарів:
Дописати коментар