четвер, 22 серпня 2024 р.

ЮВІЛЕЙНА ВИСТАВКА «ГОЛОСИ ІСТОРІЇ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО» (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО (1924-2009)

25 серпня виповнюється 100 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного  (25 серпня 1924, с. Солошине, Кобеляцький район, Полтавська губернія, Українська РСР, СРСР — 3 лютого 2009, Київ, Україна). Павло Загребельний  — український письменник, сценарист, Герой України (2004), лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії, депутат Верховної Ради СРСР 10–11 скликань (1979—1989), депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання (1975—1980).

До ювілею письменника ВОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка підготував книжкову виставку «Голоси історії Павла Загребельного». Виставка пропонує широкому колу поціновувачів історичної прози усіх вікових категорій найновіші видання популярних романів Павла Загребельного. Серед них -  «Дума про невмирущого» (1957), присвячена воїнському та людському подвигу молодого  солдата, який загинув у нацистському концтаборі.

Одним із значних здобутків української прози став роман «Диво» (1968), у якому органічно поєднується далеке минуле та сучасність. У центрі роману — Софія Київська, яка є незнищенним символом руської державності та духовності. Цикл романів присвячений  історичному минулому нашої Батьківщини: «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975).

Про події української історії XVI ст. розповідає роман «Роксолана» (1980). Письменник зробив спробу проникнути у складний внутрішній світ своєї героїні — Роксолани — Анастасії Лісовської, доньки українського священника з Рогатина, яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана Пишного, незабаром стала його улюбленою дружиною.

Розкрити «таємниці» характеру Богдана Хмельницького, показати його як людину та як визначного державотворця — таке завдання поставив перед собою Павло Загребельний в романі «Я, Богдан» (1983). Він показує діяльність гетьмана на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст., зупиняючись також і на подробицях його особистого життя. Панорамність, історіософські роздуми про долю України — такі риси найновішого роману письменника «Тисячолітній Миколай» (1994).



 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар