Інформаційне нагадування « 22 червня 1941 року – віроломний напад німецьких військ на СРСР»

Друга світова війна — найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі й тривала довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло понад 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Як і Першу світову війну, Німеччина почала її під приводом, що вражає зухвальством і цинізмом з боку тих, кому не вистачало "життєвого простору".   

Так, увечері 31 серпня 1939 р. група есесівців, переодягнута у форму польських військових, захопила будинок радіостанції прикордонного з Польщею міста Глейвіц й інсценувала напад на німецьку територію. Зробивши кілька пострілів перед мікрофоном, нацисти зачитали польською мовою те, "що прийшов час війни Польщі проти Німеччини". Ця іскра перетворилася у світову пожежу. Провокацію в Глейвіці гітлерівці використали як привід для вторгнення в Польщу.

22 червня 1941 року війська країн Осі чисельністю 3,5 мільйона осіб вдерлися в Радянський Союз, маючи на меті завоювання «життєвого простору» у Східній Європі. Відкривши найбільший в історії сухопутний фронт, німецькі війська спершу доволі швидко окупували західні регіони СРСР.

Наприкінці 1941 року Україна була окупована. Наприкінці листопада 1942 року гітлерівці окупували до 2 млн. кв. км території СРСР, яку населяло до війни 85 млн. людей. Понад 41 млн. з них були мешканцями України. З чотирьох років німецько-радянської війни бойові дії тривали на українських землях три роки й чотири місяці. Весь цей час ворог здійснював політику нещадної економічної експлуатації та гноблення населення республіки. Численні ешелони вивозили з України до Німеччини мільйони тонн сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних цінностей. На окупованій території було перетворено на руїни 714 міст та містечок, або 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн крб. (30% національних багатств України).

Загальні людські втрати у Другій Світовій оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами та злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.

Пам’ятаємо про страждання і трагедії, які принесла Друга Світова війна людству.

І знову , вкотре, перегорнімо  сторінки  книг, що спростовують  чимало  міфів. Нащадкам залишилася пам’ять та неймовірні історії, записані письмениками – безпосередніми учасникими тієї страшної війни.

    Кожен з авторів ділиться своїми спогадами та життєвим досвідом, здобутим під час лихоліття, яке охопило світ у 1939 – 1945 роках. Перегортаючи сторінки книг, ми можемо переживати разом з героями ті страшні миттєвості війни.

    Сюжети багатьох творів про Другу світову війну атмосферні та правдиві, вони несуть з собою сум та радість, горе та гумор, зневіру та надію… Недаремно  багато з них було екранізовано.

Пропонуємо прочитати:

С. Алексієвич «У війни не жіноче обличчя»

Одна з найвідоміших у світі книг про війну, яка поклала початок відомому художньо-документальному циклу "Голоса Утопии". Перекладена більш ніж двадцятьма мовами.

Роман - зібрання реальних голосів жінок, що розповідають про те, як їхні долі переплелися з війною. Ці голоси перебиває схвильований, щирий, живий коментар авторки.

Астаф'єв В. «Прокляті та вбиті»

Роман-роздум про долі молодих солдатів і командирів військової передової, про Бога, патріотизм і радянську владу. Роман написано в період з 1990 по 1994 рік і включає дві частини: "Чёртова яма" (про навчальні збірні табори, де новобранці проходили передвоєнну підготовку) і "Плацдарм" (про військові дії на Дніпрі в 1943 році). У книзі автор намагається показати темну сторону війни: грубу, жорстоку і безжальну.

Богомолов В. «Момент істини (У серпні сорок четвертого…)»

Це найвідоміший в історії вітчизняної літератури роман про роботу контррозвідки під час Другої світової війни. Книга про суворі будні військових контррозвідників діючих на звільненій території від німецько-фашистських загарбників у Західній Білорусії. У романі переконливо показано героїчну працю контррозвідників у складних ситуаціях воєнного часу.

Бондарєв Ю. «Батальйони просять вогню»

У повісті поставлено питання про засоби, якими було досягнуто перемоги. Чи можна жертвувати життями окремих людей заради спільної мети? Чи можна виправдовувати такі жертви?

Книга пробуджує емоції, співчуття, вона перетворює абстрактне слово "війна" на живу страшну дійсність, занурює тебе в епіцентр бою, змушує задуматися про справжні труднощі. А ще вона дає надію, відкриває глибину відносин між людьми. Адже, навіть на війні є місце дружбі, підтримці, любові та красі ...

Биков В. «Третя ракета»

Це реалістична та пронизлива повість, в якій розповідається про одну з тисячі трагедій, що сталися на війні, бій «місцевого значення». Шість бійців і одна медсестра. Сім різних характерів, сім доль. І лише один бій.

 Васильєв Б. «А зорі тут тихі»

Один з найбільш пронизливих за своєю ліричністю й трагедією творів про війну. П'ять дівчат-зенітниць на чолі зі старшиною Васковим у травні 1942 року на далекому роз'їзді протистоять загону німецьких диверсантів-десантників. Тендітні дівчата вступають в смертельну сутичку з міцними, навченими вбивати чоловіками. Світлі образи дівчат, їхні мрії та спогади створюють разючий контраст з нелюдським обличчям війни, яка не вберегла їх - юних, люблячих та ніжних…

 Гончар О. «Людина і зброя»

Роман про тих, чиє життя стало ціною за спокійне життя інших. Про відвагу і гордість. Роман присвячено загиблим друзям письменника, вчорашнім школярам і студентам, які своєю мужністю, своєю волею до життя, своїм непохитним духом захистили всіх тих, хто чекав їх вдома. Автор показує жахіття та безглуздість війни на противагу Людині та її місії на землі.

Гранін Д., Адамович А.  «Блокадна книга»

Це одна з найтяжчих документальних книг. Її тяжкість саме в тому, що на її сторінках відображено правду блокади. Правду історії війни, праведні і неправедні вчинки людей (але судити ці вчинки у нас немає права), героїзм захисників Ленінграда, щоденники тих, хто пережив і тих, хто не зміг пережити, тих, хто залишився людиною і зміг перенести всі муки, втрати і біль, і тих, хто не зміг цього зробити... Сторінки цієї книги просякнуті болем і мукою, але в ній є безмежне почуття любові, всепоглинаюча надія і величезна мужність. Це одна з тих книг, які варто прочитати. Хоча б тому, що все це було, і ми, хто живе зараз, повинні знати про це.

Гроссман В. «Життя та доля»

У книзі багато описано моторошних подій: боротьба за Сталінград, знищення євреїв в німецькому таборі смерті. Описано все документально чітко: голод, холод, розруха, війна, табори. Але важливо не це, а те, як люди поводяться при цьому. Тут у автора людина є людиною - одночасно підлою, грубою, але і здатною любити й бути безкорисливою.

Тут є велика кількість висловів, над якими хочеться поміркувати окремо…

Довженко О. «Україна в огні»

Сам Олександр Довженко так писав про цей твір:

«Написав я "Україну в огні" з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю...

Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був... на її пожарах сьогодні...»

Пам ятаймо! І донесемо пам’ять про загиблих і закатованих у цій кривавій війні до нащадків! Цей страшний злочин не повинен повторитися. Збережемо мир на всій Землі!

 А щоб не забути – читайте книги! Запрошуємо до бібліотеки – філії обслуговування юнацтва!