Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач, у шлюбі Ко́сач-Кві́тка; 13 (25) лютого 1871, Звягель, нині Новоград-Волинський — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Писала в жанрах поезії, лірики,
епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в
українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220
народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного
відродження.
Серед мистецької спадщини —
збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902),
поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра»
(1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар»
(1912), «Бояриня» (1913).
Леся Українка — без перебільшення
одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в
один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя
видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому
сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і
хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.
В канон української літератури
Леся Українка ввійшла передусім як поетеса хоробрості й боротьби. Винятково
велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури
полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами;
досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними
будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона
збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На зламі 19-20-х
століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся Українка стала в
авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену
світової літератури.
Творчість Лесі Українки відіграла
велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури. Поетеса привнесла в
українську літературу багатий духовний світ своїх героїв — людей з допитливим
розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке
проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура — все це
поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.
До 150-річчя геніальної
письменниці відділ абонемента ФОЮ ЧОУНБ ім. М. Івасюка підготував ювілейну
виставку «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я». Виставка пропонує
широкому колу користувачів сучасні і без купюр видання творів Лесі Українки,
незаангажований огляд її творчості, маловідомі і замовчувані факти біографії,
роздуми українських письменників над раками віршів та драматичних творів.
Немає коментарів:
Дописати коментар