Інформаційний нон-стоп «В чому проявляється милосердя?»

 

Милосердя – ліки для нашої душі.  Милосердя – це готовність допомогти, безкорисливо, нічого не вимагаючи для себе взамін. Добро завжди повертається до того , хто колись, не задумуючись, віддав останнє тому, хто потрапив в біду, чи просто потребував допомоги. Не відразу. Але завжди повертається. Воно сповна віддячить тобі, або твоїм дітям. Просто для його повернення потрібен час. Добро багатолике. Це може бути просто сказане вчасно слово, яке зупинить від необдуманих вчинків, дружня посмішка, яка додасть сили, чи просто потиск руки, який означатиме, що ти не сам і потрібно йти далі. Якби не цінувались багатство, гроші, ділова хватка, уміння дістати прибуток, світ на них не тримається. Він тримається на милосерді і доброті.Про це ми можемо дізнатися зі сторінок Біблії. Іісус завжди закликав нас до діл милосердя -“Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!.” (Луки 6:36),

Один єврей,законник, бажаючи виправдати себе (бо євреї вважали "ближніми своїми" тільки євреїв, а решту людей зневажали), запитав Іісуса Христа: "А хто ж мій ближній?"

Щоб навчити людей вважати своїм ближнім усяку іншу людину, хто б це не був, з якого б народу не походив і якої б віри не був, а також щоб ми мали співстраждання і милосердя до всіх людей, подаючи їм посильну допомогу в їхній біді й нещасті, Іісус Христос відповів йому притчею.

Один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до рук розбійників, які забрали в нього одяг, побили його і пішли, залишивши його ледь живим. Випадково тією дорогою ішов єврейський священик. Він подивився на нещасного і пройшов мимо.Так само і левит (єврейський духовний служитель)  підійшов, поглянув і пішов далі. Потім тією ж дорогою їхав самарянин (євреї зневажали самарян настільки, що не сідали разом за стіл, навіть намагалися не розмовляти з ними). Самарянин, побачивши побитого єврея, зглянувся над ним. Він підійшов до нього, перев`язав йому рани, полив їх оливою й вином. Потім посадив його на свого осла, привіз у готель і там піклувався про нього. А на другий день, від`їжджаючи, він дав господарю готелю два динарії (динарій – римська срібна монета) і сказав: "Подбай про нього і, якщо витратиш більше цього, то я, коли повернусь, віддам тобі".

Після цього Іісус Христос запитав законника: "Як ти думаєш, хто з цих трьох був ближнім для людини, яка потрапила до рук розбійників?". Законник відповів: "Той, який змилосердився над ним "

 Як зробити себе милосердним і співчутливим?

За словами Архіпастиря, «для цього треба входити у свою душу з молитвою, покаянням, змушувати себе молитися, каятися та робити добрі справи». «Цей самопримус поступово пом’якшує нашу духовну жорстокість», — додав він.

На прикладі історії про очищення порослого бур’янами поля Блаженніший владика пояснив, як очищати душу від зла і гріха, щоб бути здатним на милосердя.

Як сказав Його Блаженство, до духовного мудреця звернувся один чоловік за порадою, як викоренити зло зі своєї душі. Мудрець розповів наступну історію.

В одного чоловіка була земельна ділянка, яка — через те, що за нею не доглядали — засмітилася та поросла бур’янами, як почав переповідати історію Блаженніший Митрополит Онуфрій. Батько послав свого сина розчистити те поле. Однак син, побачивши засмічене поле, поросле будяками, впав у відчай. Ліг на землю та в такому стані проспав цілий день, а потім проспав і наступні кілька днів. Коли прийшов батько та побачив, що син спить, а поле недоторкане.

«На здивування батька син відповів, що очистити поле просто неможливо. На що батько йому сказав: “Сину, якби ти кожен день прополював певну ділянку землі за той час, що ти спиш, то вже мав би успіх у цій роботі”. Син послухав батька. І з часом він дійсно прополов усе поле», — закінчив історію Предстоятель, резюмувавши її наступними словами мудреця: «Не треба впадати у відчай! Треба входити у свою душу з молитвою, з покаянням, з самопримусом, треба смиряти свою душу і потихеньку виганяти з душі все зло. Тоді душа стане доброю, душа стане милосердною, душа наповниться тією Божою силою, яка є життям, яка дає радість життя, яка є красою життя».

Милосердя лікує нашу душу. Тільки через милосердя можна пізнати справжню любов до свого ближнього. І це дійсно так, бо ми не зможемо творити милосердя без любові. Таке милосердя буде фальшиве, не природнє.

Завтрак с Богом

Зинаида Полякова

Малыш хотел увидеть Бога.

И хоть туда, где Бог живёт,

Довольно длинная дорога,

Он стал готовиться в поход.

Печенье, кексы, банки с соком

Сложил в походный рюкзачок.

И в путь пустился ненароком,

Надев спортивный пиджачок.

Идёт по парковой аллейке.

Вокруг покой и тишина.

И лишь под вязом, на скамейке,

Седая женщина. Одна.

Он подошел, уселся рядом

И вынул сок из рюкзака.

Но был смущен соседки взглядом -

В нём были горечь и тоска.

Он предложил ей кекс лимонный.

Она с улыбкой приняла.

Застыл малыш заворожено –

Улыбка ангельской была.

Затем он поделился соком

И снова - ангельский привет.

Душа наполнилась восторгом-

Ну и улыбка – нежный  свет!

 

Они до вечера сидели,

Ни слова не произнося,

Лишь улыбались. Кексы ели.

Летела радость  в небеса.

Тихонько начало смеркаться,

Идти уже пора домой.

И на прощание объятья

Открыл он женщине чужой.

И снова засветилась радость

В её распахнутых глазах.

А чистоты небесной святость

Соединила их сердца.

 

Едва явившись, на пороге,

Он маме рассказал секрет:

-Я завтракал сегодня с Богом.

Её улыбки краше нет!

С душой, обласканной участьем,

И женщина домой пришла.

Сын изумился – сколько счастья

В глазах искрилось и тепла.

-Я в парке завтракала с Богом,

Меня Он кексом угощал,

Неслось восторженно с порога,-

И знаешь, Он совсем не стар!