Кожна людина, складається з тих чеснот, якими володіє Господь. Це любов, милосердя, доброта. Але Господь подарував людині ще віру. Пропонуємо думку пастирів про те, чому людині вона конче потрібна.
За словами
Блаженнішого Митрополита Онуфрія з
допомогою віри людина здобуває знання і досвід :«Вірою ми живемо, вірою ми пізнаємо свого Творця. Віру ми
одержуємо від своєї совісті, яка є голосом Божим у душі людині, віру ми
одержуємо від читання Священного Письма, від слова людського, від розгляду і
вивчення природи, яка є відкритою книгою премудрості Божої».
Як наголошує Архіпастир,
якщо ми живемо за вірою, то пізнаємо Бога. А образ Божий, що є в кожній
людській душі, навчає людину смирятися перед Богом.
Блаженніший владика навів для прикладу історію про віру
ченця і наївну віру простеця.
Чернець розповідав, що життям у постійній молитві монахи
приносять себе в жертву Богові. А простець розповів про свою жертву Богові –
щовечора для Бога він ставив мисочку з молоком під дерево. Чернець на це
зауважив, що ця жертва неправильна і запропонував прослідкувати, куди зникає
молоко. Вночі вони побачили маленьке лисенятко, яке й лакало це молоко. Селянин впав від побаченого
у скорботу. Але чернець усвідомив, що зруйнував, хоч ї наївну, але щиру віру
простеця, та попросив у нього пробачення, завіривши у правильності такої
жертви.
«Віра дає правильне розуміння Бога, що Бог є любов, Бог є
милосердя, Бог є доброта, Бог є істина», – відзначає владика.Щоб мати правильне уявлення про Бога
у своїй душі, людина повинна мати правильну Православну віру.
Причому,
як застеріг Його Блаженство, треба ігнорувати оманливі заклики світу, на
кшталт: живи, поки молодий, а про душу подумаєш на старості. Цей шлях навпаки
веде людину від Бога.
«У кращому випадку, світ каже: “Чоловіче, не поспішай, поки
не йди до храму, не займайся своєю душею, займись бізнесом, наукою, політикою
тощо. А потім вже, коли старий станеш, будеш молитися, поститися”. Це
неправильно, це брехня! Коли людина стає старою, то вже не може ні поститись,
ні молитись, ні боротись. Вона вже немічна, слабка. Підвизатися, трудитися,
бути духовним героєм може людина молода, яка відкинула пристрасті і йде шляхом
до Бога», – пояснив він.
Саме тому, за словами Блаженнішого владики, треба йти в
Царство Боже з юності.
Звичайно, у кожної людини свій шлях до Бога: «одні приймають
віру з молоком матері, інші пізніше приходять до Церкви, а треті – в зрілому
віці».
«Але коли б Господь не закликав людину, вона повинна встати
і піти, – додав він. – Не говорити, що я купив землю, або купив волів, або
одружився, і мені ніколи. Не треба себе виправдовувати, не треба вибачатися, а
треба йти в Царство Боже».
Митрополит Онуфрій підкреслив, що людина, яка крокує шляхом
Божим, – багата вона чи бідна, здорова чи хвора, стара чи молода, –
по-справжньому щаслива. «Якщо людина йде шляхом, що веде від Бога, то вона
нещаслива, навіть якщо все придбає на землі, – продовжив владика. – Вона може
все скласти до купи, сісти зверху, але буде глибоко нещасною людиною».
Тому, як підсумував Предстоятель, не треба зосереджувати
свою увагу на тимчасовому – треба шукати і прагнути вічного. «Треба слухати
заклик Божий, – резюмував він. – А щоб йти шляхом Божим, треба намагатися жити
за заповідями Божими. Заповіді Божі – це й є шлях Божий. І цей шлях веде людину
до благословення тут, на землі, і до спасіння на небі».
Про те , що дає
людині віра див. відео
Немає коментарів:
Дописати коментар