Урок християнської моралі «Нова мораль -хвороба без протиотрути»

В ментальності українців завжди панувала релігія і своє життя вони намагались звіряти з Божими заповідями. Але чому за останні роки так все змінилося ? Що буде завтра зі світом, в якому ми живемо? Як пояснити дітям що  добре , а що погано, якщо змінюються духовні та ціннісні орієнтири суспільства? Радимо ознайомитись із страшним ,але і обнадійливим прогнозом  протоієрея Андрія Ткачова та запрошуємо молодь до читальної зали ФОЮ за книгами з питань християнства , які висвітлює   книжкова виставка «Для чого нам віра?».

«Ви знаєте, що Павлик Морозов тепер не в Росії живе. Жив раніше, а тепер переїхав. Переїхав туди, де можна стукати на батьків по мобільному телефону і ніг не збити. Був час, коли все, що пов'язано з поняттями моралі і свободи, у нас асоціювалося з країнами західних демократій. А нам, сірим, залишалося тільки ковтати сльози і признаватися в історичних помилках і неповноцінності.

І потрібно ж - як хитро життя змінилось! Тепер маленький син вільної країни, вигодуваний гамбургерами і комп'ютерними мультфільмами (назвемо його Полом Фростом для життєвої правдоподібності), отримує в школі інструктаж. Мовляв, якщо ваш тато або мама осміляться вам сказати, що гомосексуалізм - гріх, якщо вони взагалі наважаться нав'язувати вам . дитині. застарілі і строгі моральні норми, то на цей випадок є номер телефону.

По стільниковому сміливо стукайте на батьків в строгі, але справедливі органи. Тата швидко приструнять, спочатку умовлянням, потім - штрафом, а потрібно, так і тюремним терміном.

Пам'ятаю, читав я про те, що Стефан Пермський у своїх працях місіонерських звертав більше  увагу на дітей і молодь. Прекрасний хід і правильна поведінка з далекою перспективою. Але та ж модель поведінки спостерігається і у ворогів істини. Важко змінити  думки і перекувати розум у тих, хто повністю сформувався . Можна плюнути на них, як на тимчасову перешкоду, що вже не робить погоди. А усю енергію - на молодих. Навіть не молодих, а на малих , що гріха ще не відають, на ніжних і безневинних.

Ось в країнах класично оспіваної свободи; у країнах, перед якими наш напівосвічений плебей звично шапку ламає, з недавніх пір цікаві речі розповідають. Тата  тепер немає, і мами теж. Є лише батьки під номерами 1 і 2, чим заповідь про шанування батька і матері м'яко, але назавжди, з Біблії виривається. Уся шлюбна містика, Адамів сон, перетворення ребра, плоть від плоті, кістка від кісток, пророцтво про перетворення двох в одно і, "таємниця ця велика", подібність Христа і Церкви і інше, усе це - геть з очей. У нас, мовляв, тепер своя містика, своя мораль і свої глибини, тобто сатанинські. І усе це - дітям на голову, як відро води.  І у дусі усуспільнення дітей з Марксового Маніфесту - заборонити батькам втручатися в нове виховання.

Це адже стара ідея - усуспільнення дітей і жінок. Сьогодні не Троцький з Леніним на наших просторах, а інші люди з іншими прізвищами у них там командують дорослим: "Не лізь! Не чіпай! Не заважай нам твоїх же дітей виховувати». І це - не фантазія, а реальне життя на батьківщині політичних свобод .

У мене комунізм в крові і на шкірі відмічений.  Я ним перехворів, і на ці ідеологічні спокуси ви мене не підпишете. Як син країни, що перехворіла комунізмом, я знаю багато  такого, що західній людині уві сні не присниться, поки в двері не постукає. Наприклад, я знаю, що базікання про щастя і свободу - це звукова і димова завіса для небачених знущань з цієї самої людини. Часом це риторика справжніх будівельників концтаборів.

Говорили, що Бога немає, але при цьому хотіли нас ощасливити  В цілях ощасливлення земний Рай і обіцяли. Чому? Та тому, що земний Рай без Бога це і є величезний концтабір.

 Вони, безглузді, думали, що ми просто ведмеді п'яні, що ми грубі і неосвічені. На це усе помилки наші списали. А помилки то глибші. Помилка - в моралі без молитви і без власне християнської віри. І ще - у бажанні вивести людину нової породи. Ось цим небезпечним зайняттям тепер Західні країни зайнялися.

Назвали спочатку "любов'ю" (вкрали у Євангелія термін) механіку статевих рухів тіла. Потім оголосили свободу (знову вкрали термін у Нового Заповіту) на ці самі рухи тіла зі всім, що ворушиться. Потім добилися визнання своїх прав на термінологію .Виправдали розпусту казуїстикою і невимовно зраділи. Говорять: "Перемогла любов і свобода!»

А я ж бачу, що вони дірку прокрутили в кораблі, на якому пливуть. Їм тонути скоро доведеться, скоро кричати почнуть: "Звідки в трюмі вода? Караул".Як хвалений Титанік потонув, так і це судно потоне. І наша людина це усе повинен бачити заздалегідь, здалека. Така ціна історичного досвіду - прозорливість.

Захід зовсім не місце перемоги свободи. Може був колись. Але зараз це лабораторія по виведенню стерильної  людини, яка грішить, і у якої при цьому не болить совість. Захід - це розкішна квартира доктора Преображенского, в якій відбувається зворотний експеримент : людину перетворюють на собаку, щоб лизав хазяїну руку, нюхав жуків під хвостом і дивився на усіх від низу до верху. І це така ж правда, як те, що Христу відома кількість волосся у мене на голові. Для того, щоб в океані піднялася хвиля, що змиває усе живе з узбережжя, треба, щоб в глибині океану щось зрушилося, заскрипіло, зійшло з місць. Люди! Я поспішаю вас повідомити, що це "щось" вже зрушилося. Сіпатися і панікувати не потрібно. Сущі в Іудеї та біжать в гори. Ті, що вміють молитися нехай посилять молитви.

Скоро наша хата без євроремонту буде здаватись  нам райським кущем. Особливо на тлі хмарочосів, що горять і падають. Світ сильно мінятиметься, і не в кращу, а в незрозумілу сторону, і виживе в нім той, хто не дасть розмити в собі або вивітрити з себе моральний код, народжений християнством. Іншим не позаздрить ніхто. Навіть жителі Содому, що проводжають поглядом втікаючого Лота за п'ять хвилин до пролиття вогняного дощу на їх божевільні голови. М'яч на нашій стороні. Ми втомилися експериментувати з людиною, його мораллю і темою всесвітнього щастя. Нам треба вступити в епоху збирання помислів і розумного сповідання християнства. Треба ще припинити спинку гнути перед братами з інших країн. Треба навіть бути готовими до того, що вони масово приїжджатимуть і прилітатимуть до нас, щоб насолодитися справжньою свободою або назовсім залишитися. І притягати їх буде не статуя жінки з факелом,  а образ Спаса нерукотворного».