Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24
травня відзначають День слов’янської писемності й культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня
2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія –
просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні
слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.
Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885)
народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї
воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим
гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя,
а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім
перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим,
правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра
його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з
монастирів у Малій Азії.
Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності –
перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні
твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького
духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і
латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при
церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і
переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.
На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи
письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було
відносно простіше накреслення літер.
Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з
грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої
склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Сьогодні нею користуються понад 250 млн. людей і вона стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма. Донедавна кирилецею
послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю.
Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці
латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на
початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської
Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після
офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою
кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим
культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й
літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали
відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська
політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846).
Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну
спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.
Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та
плекаймо неоціненний скарб – нашу мову.
Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого
народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.
Пропонуємо список книг на дану тему:
Іларіон (митрополит). Кирило й Методій : апостоли Всеслов'янські / Іларіон. - Вінніпег : Віра й культура, 1963. - 14 с.
Біленька - Свистович А.В. Церковнослов' янська мова. Підручник зі словником./А.В. Біленька - Свистович .- К.:Криниця, 2006.- 353 с.
Леута О.І. , Гончаров В.І. Старослов' янська мова: збірник вправ і практичних завдань./ О.І.Леута ,В.І. Гончаров.- К..1995. -393 с.
Мудрое слово Древней Руси.(Х1-ХУ11 в.)./ В.В.Колесова -.М,, 1989.-464 с.
Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова./Г.Півторак -К.: Наукова думка, 1993.- 289 с.
:
Немає коментарів:
Дописати коментар