Книга «Я ЗАВЖДИ ПИСАТИМУ У ВІДПОВІДЬ» КЕЙТЛІН АЛІФІРЕНКА,
ЛІЗ ВЕЛЧ, МАРТІН ГАНДА, вийшла друком у видавництві " Книголав ", заснована на
реальних подіях, які розгортаються в далекому 1997 році
Під час написання
автори використовують щоденники, записи, реальні спогади. Кейтлін із США та
Мартін із Зімбабве завдяки простому домашньому завданню стають друзями.
Написавши перші листи одне одному, вони навіть не здогадувалися, як сильно це
змінить їхні долі. Забезпечена й трохи розпещена Кейтлін почне відкладати гроші
не на нові прикраси, а на сплату навчання у школі свого талановитого, але
бідного друга. Вона усвідомить, що у світі є проблеми набагато складніші, ніж
сварки з подругами. Мартін має головну мрію – поїхати на навчання до США, щоб
стати лікарем і допомагати своїм нужденним співгромадянам. Чи справдиться вона?
Залежатиме від обставин, старанності хлопця й зусиль родини Кейтлін.
Це дивовижна справжня книга про справжню дружбу,
відповідальність, турботу, щирість, людяність.
Уривок: Мартін.
"..Листоноша привозив пошту в «Чісамба сінґлз» щосуботи. Я
чекав, доки він приїде на велосипеді, сподіваючись, що буде щось від Кейтлін. Він
завжди дзвонив у свого дзвоника, а тоді вигукував імена людей, для яких прийшли
листи та пакунки. Щоразу, коли чув, як його хрипкий голос кликав: «Мартін
Ґанда», я мчав щосили, знаючи, що це точно щось від Кейтлін. Наступну годину я
читав і перечитував, що вона написала. Її розповіді дали мені уявлення про те,
як воно – бути американським підлітком. Ми росли разом, розділені понад
десятком тисяч кілометрів, як вона колись написала в листі. Я завжди ділився її
новинами й фотографіями з сім’єю та друзями – для них усіх на той час вона вже
теж наче стала подругою. Її листи покращували всім настрій. І тільки мало не
завчивши лист напам’ять, я віддавав його мамі, яка тримала їх усі в коробці
з-під печива. Одного червневого ранку листоноша вручив мені великий м’який
конверт, більший за підручник. Я знав, що він від Кейтлін, бо його, як завжди,
прикрашали маленькі сердечка, смайлики та зірочки. Поруч із моїм іменем
фіолетовим чорнилом із блискітками вона написала «НДН». Від неї я дізнався, що
це означає «Найкращі друзі назавжди».
З інформацій Т.Місько.
Немає коментарів:
Дописати коментар