четвер, 16 квітня 2020 р.

Інформаційний онлайн- квест " Чарівна і загадкова Буковина ".

Говорять ,  "Якщо  б Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно обрав би для цього Буковину".Феномен карпатського магнетизму до кінця не розгаданий, як і феномен кохання. Доки існують Карпати - доти є натхнення на мандри, на подвиги, на творчість. Відділ читальної зали пропонує вам інформаційний онлайн- квест " Чарівна і загадкова Буковина ".

c-01-03
Кліматичні умови на території Буковинських Карпат сприяють відпочинку протягом усього року. Літньо-осінній період — це пішохідний, водний, велосипедний туризм. У зимовий період — гірськолижний спорт (Мигово, Німчич, Сокільське),
Коли на дворі спекотно або постійно йдуть дощі, ви не знаєте, куди себе подіти, вам нудно і здається, що ви все вже бачили,– спустіться під землю, у прямому сенсі.

Є  на Буковині загадкові печери, які в історії відігравали важливу роль для місцевих жителів. У деяких з них жили монахи, деякі слугували схованками для повстанців, а інші печерні ходи й досі зберігають таємниці.

На Буковині вже відомо про понад 130 печер. Вони різні: вертикальні, горизонтальні, маленькі й великі, з підземними озерами та річками – кожна з них унікальна. Одна може бути 5 метрів завдовжки, а, наприклад, Попелюшка – понад 90 км. Однак великих печер довжиною більше одного кілометра три: Попелюшка і Буковинка (5,5 км) у Новоселицькому районі та Чорнопотоцька печера (довжиною 1 км і 5 метрів) у Заставнівському районі
 

А ось і наступні природні дива області: Загадковий Чорний Діл

Скельний хребет Чорний діл знаходиться в найкрасивішому і віддаленому місці Західної України – в Чивчинських Карпатах (Путильський район, Чернівецька область). Розташований між річками Сарата і Перкалаб. Також по його південному краю проходить кордон з Румунією. Хребет являє собою низку обривистих скель, суцільно покритих густим хвойним лісом.Максимальна висота Чорного долу досягає 1493 м. Тут можна побачити мальовничі скельні стіни висотою 50 метрів, повністю поцятковані глибокими тріщинами. Дивно, але ці землі досі маловивчені і рідко мандрівники заходять сюди. Хоча, нещодавно розробили 300-метровий маршрут для поїздок на квадрациклах в цих місцях. Туристам ця ідея сподобалася.
Чорний Діл привабливий ще й тому, що росте тут рідкісна квітка любові-едельвейс.

Таємниці Великого Каменя

Поруч знаходиться ще одне величне і загадкове місце – скеля Великий Камінь. Вона розташована на лівому березі річки Сарата навпроти хутора Верещиха. Круті спуски роблять пік Великого Каменя практично неприступним – навіть місцеві жителі не ризикують підніматися нагору. Подейкують, що тут мешкають небачені тварини, химерні змії і рослини, що володіють неймовірною цілющою силою. Серед них горець зміїний (гуцули прозвали його «змієвон»), який здатний впоратися з більш, ніж 70 хворобами, і «карпатський женьшень» (тирлич жовтий), який місцеве населення називає «дженджурою».

 Скеля  Острива

Це місце розташоване в селі Дихтинець Путильського району Чернівецької області біля автодороги по маршруту Путила-Вижниця .Висота скелі досягає 22 метра, а скельний хребет простягається на 60 метрів. Масив має вельми незвичайну форму. Дві величезні тріщини розділили Остриву на три частини. Дві бічні нагадують профілі загадкових листяних карпатських істот – Чугайстерів, а середня частина скидається на величезний стовп, який спрямований вгору. Також в скелі є кілька гротів, хоч і не дуже довгих – всього 3 метри. Але особливу увагу привертає джерело, що б’є прямо з гірського масиву. Воно знаходиться в північній частині скелі. Місцеві жителі запевняють – це цілюща вода, і радять зупинитися і набрати невелику пляшку в дорогу.
v-07-00Всі ці дива Буковина об'єднали  у Вижницький національний природний парк, і держава дбайливо оберігає його . Він знаходиться в південно-західній частині Чернівецької області, в адміністративних межах Вижницького району, в низькогір’ї Буковинського сектору Скибової зони Карпат.На стику Путильського і Вижницького районів Чернівецької області та Косівського району Івано-Франківщини розташований перевал Німчич. 3 перевалу відкривається широка панорама гірської долини, де тече бурхливий Черемош. Ідучи цим перевалом, туристські маршрути ніяк не можуть обминути печери Олекси Довбуша — історичного свідка подій 30-40 років XVIII ст..Площа парку — близько 8000 га і складається з заповідної, рекреаційної та господарської зон. На його території зростає близько 600 видів рослин, 31 вид занесено до Червоної Книги. Це, зокрема, 17 видів орхідних, арніка гірська, надбородник безлистий, різні папороті. На великих площах зберігся природний ялицевий деревостан. Є невелика кількість дерев тиса ягідного. Тут — самісінький центр тисячолітніх лісів, реліктової флори цілої Європи.
Фауна в парку нараховує 486 видів, 28 видів занесено до Червоної Книги. Це зубр, ведмідь бурий, рись, кіт лісовий, лелека чорний, пугач, тритон карпатський та ін. На території б'ють джерела мінеральних вод. Особливою красою відзначається ландшафт парку.
Тут же, на перевалі, інше диво — урочище "Протяте каміння".Це нагромадження кам'яних брил, що височіє над поверхнею землі на 30-40 метрів – Протятого Каміння. Протиснувшись крізь отвір у камені, варто вийти на їх вершину. З назвою «Протяте каміння» пов’язана легенда. Розповідають, що колись давно, коли горяни не мали зручного шляху, аби спуститися з гір, вони знайшли доволі легкий спосіб – нагрівали у казанах воду і виливали її на скелі. Окріп розмивав піщані породи і в результаті у гірському схилі утворювалися невеликі «протяті» проходи-печери. З того часу це урочище так і називають – «Протяте каміння». Ці брили, що є елементами суцільної колись смуги могутніх пісковиків, вражають своєю монолітністю та неповторністю. 
У 52 кілометрах від райцентру Путила, біля підніжжя гори Творилець , на висоті 1025 м розташувалося озеро Гірське око. Воно має форму загадкової намистини в обіймах вічнозелених ялин. Таємниця його походження до сьогодні ще не розгадана Кого не запитати, всі переповідають, що озеро старе як світ, і про нього знали ще з діда-прадіда. Щоб відчути, чим дійсно дихає Путильщина, приїздіть після Великодня, щоб взяти участь у полонинському ході. Кожної останньої неділі травня пастухи збирають отари і відправляються у верхів'я гір, де вони пробудуть до осені. Таке дійство вже, відзначається як свято — і це треба бачити! 
 У перелік «Семи чудес України»увійшло місто Хотин з його старовинною фортецею. Колись фортеця була одним із найбільших військових форпостів Османської імперії. Могутнім захистом українських земель. Тут пройшли великі історичні битви. За фортецю боролись князі та імперії, під її стінами гинули тисячі воїнів. Але, як переконують буковинські археологи, місце, де тепер стоїть фортеця, цікаве не лише дослідникам козацького періоду. Адже тут знаходять докази поселення давніх слов’ян, трипільської культури і навіть людей кам’яного віку..
Біла Криниця
Село Біла Криниця — одне з найвідоміших культових місць Буковини. Воно відноситься до Старововчинецької сільської ради, і сьогодні є справжньою Меккою для паломників-християн, любителів старовини та звичайних туристів. Село розташоване біля самого кордону з Румунією, на відстані 12 км від районного центру.
Свою назву село отримало завдяки тому, що вода в колодязях тут майже білого кольору: с вапном і солодкувата на смак. Від кін. ХVІІІ ст. і до наших днів Біла Криниця є центром Руської Старообрядницької церкви і святою землею для всіх старовірів.
Від старих пам’яток культового зодчества Білої Криниці сьогодні залишилося лише два храми.
Аннина гора
На околиці містечка Вашківці Вижницького району Чернівецької області височіє Аннина гора. На горі — жіночий монастир, над входом напис: "Святая праведная Анна, моли о нас".  Щороку 7 серпня на Анни й 14 на престольне свято святих мучеників Маккавеїв сюди сходиться 15–20 тис. паломників.
Люди навколішки долають 800 м крутим схилом або ж 1,5 км дорогою, щоб поклонитися святині.
— Перші відомості про гору датовані ХІІІ століттям, — розповідає настоятелька монастиря Анна. — Старі люди переказують, що в часи, коли на наші землі нападали турки й татари, у містечку жила дівчина Анна. Якось нечестиві завойовники дійшли до Вашківців. Вражений красою дівчини, татарин захотів одружитися з нею. Анна побігла до високої гори, де стояла невеличка церква. Надіялася, що Бог врятує її. Переслідувачі кинулися слідом за нею. Тоді Анна впала на коліна й почала просити в Бога, щоб земля розійшлася і сховала її від знущань. Земля розступилася і прийняла Анну. На поверхні залишилася тільки коса. Розгніваний татарин наказав спалити церкву і відтяв косу шаблею. Але вітер розвіяв волосся, і з того часу на схилах гори росте цілюща шовкова трава, яку в народі називають Аннині коси.
Із часом православні відбудували церкву, а на легендарному місці поставили кам"яного хреста.
Оглядовий майданчик «Хрещатик"
Назва «Хрещатик» - не єдина родзинка села в Чернівецькій області. Тут, на високому і крутому березі річки Дністер, знаходиться природний оглядовий майданчик. Без будь-яких технічних засобів звідси можна помилуватися унікальним географічним явищем - меандром  Дністра.
Село Хрещатик було засновано  260 років тому. За легендою, купець в тумані ледь не впав з висоти, на якій розташоване село. Чудодійний  порятунок надихнув побудувати тут капличку, а потім з'явилося і поселення. Хрещатик має унікальне розташування. Село розкинулося на високій кручі (близько 150 метрів над річкою Дністер), яка, в свою чергу, являє собою рівнину. Звідси відкривається вид на Дністер, містоЗаліщики. Згодом виникла ідея створити тут оглядовий майданчик, і сьогодні вона є популярним місцем для туристів і фотографів.
З Хрещатицькій оглядового майданчика можна побачити унікальне природне явище, яке називається меандр Дністра. Це величезний підковоподібний поворот річки. Вигин русла в одному місці становить майже 360 градусів. Серед трикілометрового меандру лежить містечко Заліщики. Візуально здається, що він розташований на острові.
Заслуговує на увагу також мальовнича панорама Дністра, схили цієї величної річки, старовинний монастир, автомобільний міст, що веде до Заліщик.
Лебедине озеро с Чортория
У маленькому селі Чортория в Чернівецькій області є одразу кілька цікавих місць. Найдивовижніше і абсолютно невідоме, навіть в Україні, це Лебедине озеро. Воно практично не замерзає під час морозів, тому лебеді вибрали його в якості зимівлі і прилітають сюди вже багато років. Іноді, правда, замерзає, тоді в справу вступає МНС.

Село Василів на Заставнівщині славиться не лише гарною природою, а й багатою історією
Доїжджаючи до Василева, просто неможливо не замилуватись красою природи: з одного боку шумить Дністер, з іншого – ліс. Оточили вони село з усіх боків, через що, хай би які морози не були, клімат тут завжди м`який і сприятливий для садівництва.Містечко Василів вперше згадується в літописі, датованому 1230 роком. Через нього пролягав важливий торговий шлях Галицько-Волинського князівства. Після монгольської навали місто перетворилося на незначне село. 
Свято-Вознесенський монастир «Банчени»
Неймовірно популярним в останні роки стає село МОЛНИЦЯ (1,8 тис. мешканців), розташоване при дорозі на Герцу у долині Прута. Відомості село дістало завдяки розташованому тут чоловічому Свято-Вознесенському монастирю «Банчень». Монастир, розбудова якого почалася у 1994 році отцем Михаїлом Жаром, знаходиться в двох кілометрах від траси на високому пагорбі над Прутом. Знайти його можна завдяки новій височенній 50-метровій дзвіниці, яку видно навіть з автомагістралі .На території монастиря знаходиться Благовєщенський Собор з каплицею преподобного Кукши, Свято-Преображенський Скит з храмом Преображення Господня, два корпуси келій, будинок настоятеля з братськими келіями та два готелі для паломників. В монастирі зберігаються частки Животворящого Древа Хреста, святих мощів преподобного Серафима Саровського, великомучениці Варвари та інших. При дорозі, що веде з Чернівців до райцентру Герца знаходиться сирітський притулок на 140 дітей, яким опікуються сестри з монастиря Боянської ікони Божої Матері
Це тільки декілька з чудових природніх та історичних знахідок, якими відома Буковина
Про історію та чудові куточки Буковини ви можете більше дізнатись із фондів нашої бібліотеки.
Підготовили : Кугут В. М. , Гераськіна С. Г.

Немає коментарів:

Дописати коментар